Який швидкоплинний час. Був лютий,17 тижнів. А вже березень,10 тижнів.
Я все ще в Америці. Моє життя дуже різне. Один день вгору,інший-вниз зі схилу. Весняні канікули пройшли,ніби їх і не було. Душа вимагає змін. Не те,щоб змін,але якогось іншого середовищаю Хочеться подорожувати,але,певно,не час ще. Людській натурі притаманно завжди хотіти іншого,не те,що вона має. А мені хочеться подорожувати.
Але,насправді,я буду подорожувати. Я знаю це. Я можу змінити своє життя.
На канікулах приїхав мій хост-дідусь. Я відчула,що таке родина і що таке любов,вперше за всі ці довгі місяці розлуки з Батьківщиною. Він прекрасна людина. Йому 82,а він молодий душею! Він купував мені морозиво і водив у книгарні! Ми танцювали і сміялися. А потім він поїхав додому,де його чекають його пташки,яких він годує щоранку,на зустріч морозам у Чікаго. Ми обмінялися поштовими адресами і домовилися писати одне одному. Я сумую за ним,бо навряд чи побачу його колись ще раз. Але я дуже вдячна за те,що доля звела мене з ним! Якби тільки ще раз його побачити.
А взагалі,життя йде своїм ходом. Домашні завдання,американські,українські,книги,думки про дім,американські знайомі. Багато треба тримати у голові,ось вона,самостійність. І кому воно таке треба ж?
У Арізоні спекотно і сухо,як і тоді,коли я вперше вийшла з аеропорту і зустріла свої першу хост-родину. Ми з Аналіз намагаємося бігати,займатися спортом,йогою,плавати у Club House. Відчувається чудово! Спорт дійсно допомагає. Ед,мій хост-дідусь,подарував мені Шерлока Холмса. Я її читаю,перечитую,зачитуюся! Обожнюю ці книги. Щось таке і них є поживне для спокою душі.
Життя така цікава річ. Щось стається кожну секунду,а ми про це і не знаємо.
Зустрінемося через 10 тижнів,у аеропорту Бориспіль.
Я все ще в Америці. Моє життя дуже різне. Один день вгору,інший-вниз зі схилу. Весняні канікули пройшли,ніби їх і не було. Душа вимагає змін. Не те,щоб змін,але якогось іншого середовищаю Хочеться подорожувати,але,певно,не час ще. Людській натурі притаманно завжди хотіти іншого,не те,що вона має. А мені хочеться подорожувати.
Але,насправді,я буду подорожувати. Я знаю це. Я можу змінити своє життя.
На канікулах приїхав мій хост-дідусь. Я відчула,що таке родина і що таке любов,вперше за всі ці довгі місяці розлуки з Батьківщиною. Він прекрасна людина. Йому 82,а він молодий душею! Він купував мені морозиво і водив у книгарні! Ми танцювали і сміялися. А потім він поїхав додому,де його чекають його пташки,яких він годує щоранку,на зустріч морозам у Чікаго. Ми обмінялися поштовими адресами і домовилися писати одне одному. Я сумую за ним,бо навряд чи побачу його колись ще раз. Але я дуже вдячна за те,що доля звела мене з ним! Якби тільки ще раз його побачити.
А взагалі,життя йде своїм ходом. Домашні завдання,американські,українські,книги,думки про дім,американські знайомі. Багато треба тримати у голові,ось вона,самостійність. І кому воно таке треба ж?
У Арізоні спекотно і сухо,як і тоді,коли я вперше вийшла з аеропорту і зустріла свої першу хост-родину. Ми з Аналіз намагаємося бігати,займатися спортом,йогою,плавати у Club House. Відчувається чудово! Спорт дійсно допомагає. Ед,мій хост-дідусь,подарував мені Шерлока Холмса. Я її читаю,перечитую,зачитуюся! Обожнюю ці книги. Щось таке і них є поживне для спокою душі.
Життя така цікава річ. Щось стається кожну секунду,а ми про це і не знаємо.
Зустрінемося через 10 тижнів,у аеропорту Бориспіль.
Немає коментарів:
Дописати коментар