хочеться щось сказати,вигукнути.щось таке впевнене,доречне і актуальне.але виходить мовчати.може,це і на краще.коли нема чого сказати,буду мовчати
коли закінчується певний етап у житті,завжди стає неприємно.бо незвично,неприродно,ненормально.звичайно,все стане на свої місця,бо людина здібна до адаптації.але ось ті години,дні,місяці,коли ти знаходишся у іншому вимірі "не там,не тут" проходять дуже дивно,повільно,невпевнено.те,що було не досвід,а просто те,що пройшло.щось стане спогадами,щось забутим назавжди.знайомі так і залишаться знайомими.

хочеться зрозуміти,чого ти хочеш і встановити ту хвилю у своїй голові,по якій рухатися.