Найвища сутність

Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на «ви».
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю, о як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити

Коли про це не можеш говорити,треба зіграти. Поезія Ліни вириває з емоційного вакууму. Поки читаєш, у душі жевріє тепло та надія.
"Чи біля тебе душу відморожу,
Чи біля тебе полум'ям згорю"
Треба просто жити та продовжувати шукати красу,і,можливо, колись прийде день,коли вона буде в мені,шукане перетвориться в знайдене, "моє"
Не зупинятися та не боятися. Нехай течія несе туди,де те,той,ті,хто треба
Грати! Час плинний,музика - вічна

Время читать Бродского и не думать о предостережениях и условностях