Flex-фіналіст

Доброго дня,любі флексери,що стануть наступного року вперше або знов на шлях,який мною на половину пройдений. Якось так.Та і всім привіт,хто це зараз читає!

Мене звуть Марія. Я флекс-фіналіст.Чесно кажучи,це нічого не змінює,принаймі на довгі місяці очікування перед ПДО і все таке. Я абсолютно розгублена.Але,якщо все буде добре,я зроблю те,що маю.Те,як відчуваю. І все буде так,як треба.

Блог - непогана ідея для своєрідного щоденники пам"яті. Колись захочеться це все згадати. І пропустити крізь себе не тільки загальну емоцію,але й непримітні дрібні факти. Ось цим я займаюся - створюю свій альбом на згадку.

Сподіваюся,зможу допомогти всім,хто прагне цього.До речі,насправді,чужі слова та досвід ніяк не допоможуть,лише дадуть певну впевненість. Ілюзорну,звичайно) Це буде ваш шлях,тільки ваш.І ваш досвід,тому не поспішайте його набути.Адже коли ви набуваєте досвід,ви знищуєте те передчуття нового у собі.А воно таке прекрасне-очікування,хвилини-години-місяці-роки у пошуку відповіді.Я згадую себе декілька місяців назад і знаю,як хотіла знайти чіткі рецепти успіху,але,на жаль,зустрічала в основному тільки загальні фрази. Аж тепер я зрозуміла і можу сказати лише ті самі загальні фрази. Чому? Тому що практичних порад немає і не можу бути. Як сказала Муравйова у "Москві...",життя-це велика лотерея. 

Я сподіваюся,що все те,що я зараз напишу допоможе Вам знайти у собі сили та вірити.

 Трошки конкретики для майбутніх флексерів:

1 тур. Ніяких особистих якостей. Максимальна зосередженість. Впевненість. Холодний розрахунок. І не хвилюйтеся сильно. Щодо мене,моя доля на флекмі могла б бути інакшої,а саме:ніякою. На перший тур я забула свідоцтво про народження,довелося повертатися додому за ним. Але то таке. Якось ми написали,вийшли. І на наступний день я дізналася,що пройшла у другий тур. Спочатку люди з нашої школи,які дізнавалися результати,повідомили,що мене у списках немає. Але я зателефонувала у місце проведення:я все-таки пройшла. Отже,попереду був другий етап.

2 тур. На другому турі було цікавенько. Так само,як і на першому,треба зібратися. Скуштуйте шоколаду,допоможе. Ось. Багато завдань і все-таке. Але все пройшло напрочуд швидко. Головне,не відволікайтеся,уважно слухайте,сприймайте. І! Вимкніть телефони. Незважаючи на те,що я була впевнена у тому,що вимкнула його,раптом на всю аудиторію почала грати третя частину концерта Сен-Санса №2. Те,що треба. Нерви трошки здали,підійшов американець і поставив мені червону галочку. Знов-таки,трапляється різне. Пішли далі.

Далі ми писали твори. Звичайно,часу мало дали,але це правильно. Пишіть основне,те,що дійсно хочете сказати. На ваші мовні звороти ніхто не зверне увагу. Принаймі,мені так здається чомусь. Згадається все:що знали і що не знали) І спробуйте розкрити всі 3 твори.

3 тур.Чогось не можу згадати,коли я дізналася,що пройшла. Напевне,мені зателефонували. Нас усіх зібрали в великому залі. Роздавали анкети,відповідали на запитання. Мені довелося змінювати одну букву з прізвища в усіх бланках. Розподілили по групах і відвели писати твори. Дали більше часу,але мені це не допомогло. Я не могла згадати те,що варто було б, але все писала і писала. Не дописала останнього слова у останньому творі) 

А на співбесіді мені дуже сподобалося! Наша група була неперевершена. Вона складалася з 6 дівчат. П"ять з них зустрілися на просторах інтернету і вирішили зустрітися. Ми сиділи у кофілайфі,мирно спілкуючись.Але. Место встречи изменить нельзя. Саме у цей час до кафе прийшли представники флексу у нашому місці,які проводили всі тури. Це справді було весело,мені стало радісно. Але все виглядало комічно.Третій тур пройшов чудово. Залишилися прекрасні спогади. Спочатку ми познайомилися.Там було щось про овочі.Нас розподілили на дві групи за приналежністю до круглих чи неокруглих.А потім була командна гра.Ми рекламували крейду,швиденько придумали все,розподілили ролі. І показали нашу геніальну рекламу про lucky-крейда. На співбесіді я була останньою.Довелося трошки почекати,поспати,послухати. Але наприкінці я була абсолютно розслаблена. Мене розпитували доовго) Запитали англійською про літні канікули. А потім про життєві негаразди,хобі,досвід. 

Місяці очікування пройшли швидко.Я трималася,не заходила в групи,не чекала дзвінка. Але наприкінці березня не стрималася. Зайшла у групи. А там!Скоро будуть телефонувати. 

9 квітня я знов зайшла у групу Флексу:Україні почали телефонувати. А я з кожною хвилиною розуміла,що не пройшла. Дякую,як кажуть,було весело)Ну що ж,всьому свій час. Але додому прийшла мама,у руці в неї був лист. Цей лист повідомляв,що я стала фіналіст програми ФЛЕКС. Давно я так не стрибала і не раділа. Не тому,що їду в Америку. Лише тому,що дива трапляються.

Things happen. Щастя Вам.Вірте у дива.

Далі буде