лііто

absolut Liebe

 Ich bin von Kopf bis Fuß auf Liebe eingestellt
Не втрачати натхнення,довіри та любові до себе і до світу.
Дякую собі та вам за те,що було і є. Дякую за книги,що приходять. Дякую за відчуття,що я згадала. Дякую за минуле,в яке не страшно повернутися,та за майбутнє,у яке не страшно йти впевнено та натхненно!
Дякую за музику та руки та душу,якими можна відчувати її.
дякую за всі мови світу,за музику світу та фотографії

на моєму столі стоїть квіти Ван Гога. все добре.
страха нет,одни небеса

Америка,я люблю тебе. Україна,я люблю тебе.

I want to give up all I do and run further and further not even turning back. I want to travel, go and see things, feel the life. Love is in the air

Anne Bradstreet

To my Dear and Loving Husband

If ever two were one, then surely we. If ever man were lov'd by wife, then thee. If ever wife was happy in a man, Compare with me, ye women, if you can. I prize thy love more than whole Mines of gold Or all the riches that the East doth hold. My love is such that Rivers cAnneot quench, Nor ought but love from thee give recompetence. Thy love is such I can no way repay. The heavens reward thee manifold, I pray. Then while we live, in love let's so persever That when we live no more, we may live ever.

АNNABEL LEE

It was many and many a year ago,

In a kingdom by the sea,

That a maiden there lived whom you may know

By the name of ANNABEL LEE;

And this maiden she lived with no other thought

Than to love and be loved by me.

I was a child and she was a child,

In this kingdom by the sea;

But we loved with a love that was more than love-

I and my Annabel Lee;

With a love that the winged seraphs of heaven

Coveted her and me.

And this was the reason that, long ago,

In this kingdom by the sea,

A wind blew out of a cloud, chilling

My beautiful Annabel Lee;

So that her highborn kinsman came

And bore her away from me,

To shut her up in a sepulchre

In this kingdom by the sea.

 

The angels, not half so happy in heaven,

Went envying her and me-

Yes!- that was the reason (as all men know,

In this kingdom by the sea)

That the wind came out of the cloud by night,

Chilling and killing my Annabel Lee.

But our love it was stronger by far than the love

Of those who were older than we-

Of many far wiser than we-

And neither the angels in heaven above,

Nor the demons down under the sea,

Can ever dissever my soul from the soul

Of the beautiful Annabel Lee.

For the moon never beams without bringing me dreams

Of the beautiful Annabel Lee;

And the stars never rise but I feel the bright eyes

Of the beautiful Annabel Lee;

And so, all the night-tide, I lie down by the side

Of my darling- my darling- my life and my bride,

In the sepulchre there by the sea,

In her tomb by the sounding sea.

дім на горі шевчук
велосипед приймає риси людини,друга
а родичі попри як зазвичай стають близькими

дуже давно не було таких відкритих стосунків,незадежних і безстрашних. я б хотіла їх зберегти і після того,як мій брат поїде

здається,сила наміру не працює,бо не знає,куди направлена ця сила

я повернулася додому, що ніби-то вважалося домом,але чекаю повернення назад,звідки приїхала чи далі. час вирушати далі

необхідність у поезії,у знаннях,яких немає

у друзях і нових рівнях спілкування,у близькості душевній

Ходить вечір по траві, 
По зеленій мураві.
Проведу тебе до поля, 
Гляну в очі, на уста, 
А чи воля, чи неволя — 
Напиши мені листа!
Чи на скелі б'є прибій
В тиші моря голубій?
Чи на мене дуже схожий
Твій хороший, милий твій...
Шепче вітер комишу.
Посміхнулась: напишу
Повертайся, чую птицю,
На громи, на дощовицю...
Де ж дощу спадати, мила?
Сяє хмара білокрила,
Квітне неба бірюза.
То в душі моїй гроза...